- посуворілий
- -а, -е.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до посуворіти.2) у знач. прикм. Який набрав суворого виразу (про очі, обличчя).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
посуворілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови